Поштова адреса: вул. Віталія Матусевича,11,

м. Кривий Ріг, 50027, Україна

Ел. адреси: knu@alba.dp.ua;   knu@knu.edu.ua

Телефон: (056) 409-06-06; Факс: (0564) 74-51-98

www.knu.edu.ua

Науково-дослідна частина

Наукова діяльність у Криворізькому технічному університеті є невід'ємною складовою освітньої діяльності, що організовується, здійснюється і фінансується згідно з вимогами Законів України "Про освіту", "Про основи державної політики у сфері науки і науково-технічної діяльності", Положення про державний вищий заклад освіти.
Наукові дослідження виконуються науково-дослідною частиною, яка складається з творчих колективів кафедр, проблемних, галузевих, академічних наукових лабораторій, структурних підрозділів, які організовують виконання досліджень, здійснюють експериментальне і дослідне виробництво, інформаційне, патентне, метрологічне та інше забезпечення якісного виконання робіт. Вчені університету в тісній співдружності з інженерно-технічними працівниками підприємств, науковцями проектних та науково-дослідних інститутів вирішують важливі проблеми гірничорудної промисловості.
Наукова діяльність в університеті почалась з моменту його утворення. У довоєнний час було виконано понад 100 науково-дослідних робіт, результати яких знайшли широке застосування на рудниках Кривбасу. Не припинялась науково-дослідна робота в університеті і в роки Великої Вітчизняної війни. На Уралі, в м. Нижній Тагіл, куди був евакуйований гірничорудний інститут, наукова робота була спрямована на виконання замовлень Великогірського залізорудного рудника, оборонних та інших підприємств.
З 1944 р. вчені університету почали вирішувати проблеми відбудови зруйнованих окупантами шахт Кривбасу, удосконалення видобутку залізорудної сировини.
Подальший розвиток науки в університеті характеризується зростанням обсягу досліджень. У 1952 р. створюється науково-дослідний сектор (НДС), який координує науково-дослідну роботу.
Розширюється сфера діяльності науковців - від Кольського півострова до Середньої Азії, районів Сибіру та Далекого Сходу. У 70-ті роки в НДС організуються нові структури та підрозділи - проблемна та галузеві науково-дослідні лабораторії. Зростає якість досліджень - 70% тематики виконується на рівні винаходів. Науково-технічні розробки патентуються у Німеччині, США, Канаді, Швеції, Франції, Великобританії, Індії та інших країнах.
У середині 90-х років, за час економічного спаду в державі, обсяг науково-технічних робіт дещо зменшився. Але в останні роки ситуація почала змінюватись на краще. У теперішній час обсяг досліджень перевищує 1500 тис. грн. Основний обсяг наукових досліджень спрямовано на розробку нових технологій видобутку і переробки руди, приладів і устаткування, що користуються попитом на гірничих підприємствах.
Так, колективом вчених під керівництвом докторів технічних наук, професорів Бизова В.Ф. і Капленка Ю.П., у творчій співпраці з науковцями АТЗТ "Технологічний центр" розроблено і впроваджено магнітні сепаратори з модулями на постійних магнітах для сухої магнітної сепарації дрібноподрібнених магнетитових та гематито-мартитових руд. Збільшення вибірковості поділу як зернистих, так і дрібних та вологоємких фракцій вихідної руди, інтенсифікація процесу дає змогу підвищити масову долю заліза: при збагаченні бідних магнетитових кварцитів, магнетитових скарнів та кускових гематито-мартитових руд - на 2,5-7%, при сепарації аглоруди шахтного видобутку - на 1,5-3%. Під керівництвом доктора технічних наук, професора Темченка А.Г. розроблені методи оцінки і вибору енергозберігаючих технологій з урахуванням взаємозв'язків природних, технічних та організаційних факторів, сукупний вплив яких на гірничі роботи оцінюється інтегральним показником ефективності відкритої розробки родовищ, який комплексно враховує витрати різного виду енергії, структуру, взаємозв'язки та ймовірні характеристики усього технологічного ланцюга. Впровадження цих технологій тільки на кар'єрі № 3 НКГЗК дозволило зменшити енергоємність робіт на дробарках на 34,3%, похилих конвеєрах - на 16,6 %, горизонтальних конвеєрах - на 39,7%. Сумарна економія електроенергії склала 10,7%.

Під керівництвом доктора технічних наук, професора Сидоренка В.Д створено волоконно-оптичний пристрій для спостережень геодинаміки гірських порід. Він призначений для вимірювання зміщення земної поверхні у трьох проекціях і дозволяє одночасно вимірювати різнобічне зміщення гірських порід на одному переносному приладі, а також проводити спостереження практично за будь-якої глибини у короткий термін. Цей пристрій відкриває нові можливості дослідження геодинамічних процесів та дозволяє прогнозувати ступінь їх впливу на навколишнє середовище.

Дистанційні спостереження за зміщенням гірських порід дозволяють вести перманентний моніторинг впливу гірничих робіт, а також сонячної радіації, місячних припливів, підземних вод та інших природних явищ на стан гірського масиву. Волоконно-оптичний пристрій працює в дистанційному режимі й характеризується високою надійністю та оперативністю одночасних вимірювань вертикальних та горизонтальних зміщень гірських порід з точністю 10-20 мкм.

Під керівництвом доктора технічних наук, професора Моркуна В.С. розроблено адаптивні системи управління процесами подрібнення-класифікації руд та засоби ультразвукового контролю кількісних та якісних характеристик подрібнених матеріалів у потоці пульпи. Освоєно промислове виробництво ультразвукових гранулометрів "Пульсар". Гранулометр призначений для вимірювання концентрації твердої фази і вмісту контрольного класу крупності подрібненого матеріалу безпосередньо у потоці пульпи без її попередньої дегазації. Використання гранулометра у вимірювально-інформаційних і автоматизованих системах керування технологічними процесами дозволяє зменшити коливання масової долі контрольного класу крупності у вихідних продуктах циклу подрібнення на 4-10 % і збільшити за рахунок цього вихід корисного компонента в концентрат на 0,1-0,3 %. Гранулометр впроваджено на гірничо-збагачувальних фабриках України, Росії, Казахстану, Монголії, Фінляндії.

Співробітниками кафедри автоматизованого електропривода під керівництвом доктора технічних наук, професора Сінолицого А.П. розроблені унікальні системи живлення та керування груповим електроприводом безперервного прокатного стану, які грунтуються на формуванні еквівалентного багатофазового режиму та використанні комбінованої комутації перетворювальних пристроїв безпосередньо в ланках живлення (на нижніх енергетичних рівнях). Ресурсозберігаюча технологія впроваджується при частковій модернізації діючого силового обладнання (в межах 25 %).

Впровадження цієї системи на стані ДС-250/150-6 КДГМК "Криворіжсталь" дозволяє знизити рівень реактивної потужності у 4,5 рази, 5-ї та 7-ї гармонік струму - в 6 разів, непродуктивні втрати електроенергії - у 2 рази.

На кафедрі підземної розробки корисних копалин під керівництвом доктора технічних наук, професора Щелканова В.О. створена і впроваджена технологія комплексної відкрито-підземної розробки родовищ залізистих руд Північного і Полтавського гірничо-збагачувальних комбінатів. Технологія забезпечує доробку балансових запасів кар'єрів відкритим способом, що включає формування внутрішніх відвалів з нижнім захисним шаром, і підземною розробкою запасів під цими внутрішніми відвалами технологією з "плаваючою" стелиною. Це знижує експлуатаційні витрати на 10-15%, зменшується відведення сільськогосподарських земель під відвали, економічний ефект при цьому перевищує 10 млн грн. Для гірничо-збагачувальних комбінатів Кривбасу кандидат технічних наук, доцент Гвоздик В.С. розробив нову конструкцію живильного пристрою дешламатора. Розроблена і впроваджена технологія згущування і знешламлювання тонкоподрібнених гематитовміщуючих продуктів з новою конструкцією живильного пристрою дешламатора при виробництві концентратів з попутно видобутих руд. Збагачення гематитовміщуючих руд в операціях І і II прийому згущення забезпечує його в промпродукті до 30-40 % твердого при мінімальних втратах корисних копалин і призводить до збільшення об'єму виробництва концентрату.

Під керівництвом доктора технічних наук, професора Задорожного О.М. розроблено ефективну конструкцію захисного похиленого помосту для ліквідації породних ціликів при заглибленні діючих стовбурів. Це дозволяє скоротити простої головних рудовидаючих стовбурів на 10 діб, знизити собівартість гірничокапітальних робіт на 25-30 % і забезпечити безпечну роботу прохідників при проведенні відновлювальних робіт. Колективом науковців під керівництвом доктора технічних наук, професора Федоренка П.Й. розроблена ресурсозберігаюча технологія буро-підривних робіт на кар’єрах, яка основана на урахуванні взаємодії напруження від прямої і зворотної ударних хвиль у масиві при детонації свердловинних зарядів вибухових речовин. Це дозволило розширити сітку свердловин при оббурюванні блоків і збільшити на 15-20% вихід гірської маси, зменшити величину набійки свердловин до мінімального значення, що виключає небезпечний розліт кусків порід. Під керівництвом доктора технічних наук, професора Гуріна А.О. розроблена технологія пилоподавлення при виконанні вибухових робіт на підземних уранових рудниках. Технологія дозволяє зменшити викиди пилу в 2-2,5 рази, окислів азоту - в 4-5 разів, окислів вуглецю - в 1,3-1,6 рази, сірчаного газу - в 3-4 рази, а також зменшити витрати вибухівки на 8-10% за рахунок гідрогелевої забійки. Вона створює нормальні санітарно-гігієнічні умови праці підземних працівників, покращує екологічний стан у районі знаходження підземних рудників. Створена методика розрахунку кількості викидів шкідливих газів і пилу, їх вмісту і концентрації як в підземних виробках, так і на вентиляторах головного провітрювання.

У 1987 р. згідно з наказом Мінчормету СРСР у Криворізькому гірничорудному інституті була організована галузева лабораторія "Автоматичного контролю якості мінеральної сировини", а в 1996 р. за розпорядженням міністра промисловості України їй був привласнений статус Проблемно-галузевої науково-дослідної лабораторії Міністерства промисловості України. На лабораторію були покладені обов'язки вирішення проблем оперативного контролю і керування якістю при видобутку і переробці мінеральної сировини.

Колективом лабораторії були розроблені рудникові радіометри нового покоління і в 1995 р. серійно виготовлена заводом "Електрон" (м. Жовті Води) перша промислова партія українських рудникових радіометрів, які впроваджені на шахтах Кривбасу ("Гвардійська", "Батьківщина", "Жовтнева", ім. Леніна, "Суха балка"), кар'єрі "Північний", ВАТ "Запорізький залізорудний комбінат", ВАТ "Полтавський ГЗК", Східному ГЗК. У наш час на всіх шахтах Кривбасу впроваджені та експлуатуються переносні рудникові радіометри трьох поколінь (ПАКС-3, ПАКС-4, ПАКС-4М), розроблена, виготовлена і впроваджена на шахті "Гвардійська" мікропроцесорна система оперативного контролю вмісту корисного компонента і ваги гірської маси на конвеєрі з подальшим керуванням якістю мінеральної сировини. Цією ж лабораторією розроблена, виготовлена і впроваджена на базі партії рудникової шахтної геофізики мобільна каротажна станція "Кар'єр-Кривбас" і двокотушковий зонд для оперативного контролю вмісту магнітного заліза у свердловинах. На ВАТ "Південний ГЗК" впроваджено пристрій оперативного контролю загальної мінералізації, температури і рівня води в спостережних свердловинах і гідроспорудах.

У лабораторії працюють 27 співробітників, у тому числі: 3 доктори технічних наук, 5 кандидатів технічних наук, 7 старших наукових співробітників, 7 молодших наукових співробітників і 5 студентів. У лабораторії навчаються 5аспірантів, 3 здобувачі і 2 магістранти. Науковим керівником лабораторії є академік АГН України В.Ф. Бизов , а керівником - професор Азарян А.А.

За розробку нових технологій та високопродуктивних механізмів при видобутку руди вченим університету присуджено 2 Державні премії в галузі науки і техніки. Їх лауреатами стали: доктори технічних наук, професори Бизов В.Ф., Федоренко П.Й., Мец Ю.С., Вілкул Ю.Г. та кандидат технічних наук Храпко О.І.
Більш як 100 розробок удостоєно нагород на виставках. За активну участь у виставочних роботах університет неодноразово нагороджувався Дипломами ВДНГ та Міністерства освіти України.
Науково-дослідна частина підтримує науково-технічне співробітництво із зарубіжними організаціями:
- з Московською філією корпорації "Медер" виконуються сумісні роботи щодо впровадження "Способу ультразвукового контролю гранулометричного складу матеріалів у потоці пульпи та приладів для його здійснення" на гірничо-збагачувальному комбінаті "Ерденет" (Монголія);
- з Центрально-південним університетом (Шянха, Китай) підготовлена програма співробітництва за напрямками:
- підготовка спеціалістів (обмін студентами, аспірантами, стажування викладачів);
наукова діяльність (реалізація сумісних наукових проектів, впровадження наукових розробок на підприємствах Китаю й України, проведення семінарів, конференцій та інше);
- спільна інформаційна, представницька, видавнича та інша діяльність;
- з вченими Пекінського центрального дослідного інституту гірничої справи і металургії проведена робота по оцінці можливості впровадження на гірничих підприємствах Кривбасу технологій виготовлення і використання емульсійних вибухових речовин (ЕВР).

Підписана угода про науково-технічне співробітництво з Міжнародною академією комп'ютерних наук ісистем та
югославською корпорацією "JUGOMETAL".
Свої наукові досягнення вчені широко публікують у наукових виданнях. Щорічно в них з'являється понад 400 наукових повідомлень. Видавничим центром КТУ випускається фаховий науковий збірник «Разработка рудных месторождений».
Важливе значення для діяльності колективу приділяється впровадженню в навчальний процес наукових досліджень, вихованню у студентів уміння постійно оновлювати свої знання та підвищувати кваліфікацію. В університеті діють 18 наукових шкіл.
Студенти широко залучаються до науково-дослідної роботи. Це участь у виконанні наукових робіт і олімпіадах, у наукових гуртках. За останні 10 років студентами спільно з викладачами подано більше як 200 заявок на винаходи, одержано 69 авторських свідоцтв. На конкурси різного рівня подано 276 наукових робіт, серед яких 95 відзначено дипломами Міністерства освіти і науки України, дипломами та грамотами оргкомітетів і конкурсних комісій. Підготовлено та опубліковано за участю студентів понад 200 наукових статей.

Єдина Країна! Единая Страна!